|
|
ХРОНІКИ АДЕНА Трьом місяцям у полоні присвячується... Сьогодні – 24 грудня, переддень католицького Різдва, до якого сомалійські пірати (не знайомі з православними святковими датами) мріяли доставити додому одеських моряків із захопленої 25 вересня «Фаїни». Але завдяки доброті душевній нашого МЗС морякам поки залишається хіба що писати бортові щоденники... (щоденник моряка судна «Фаїна» за останні три місяці) ...33 неновеньких танки й боєприпаси, 20 хлопців моторних різних національностей У спекотному вересні звірили стрілку компАса Й спрямували «Фаїну» убік берегів сомАлійських... *** Десь позаду лишились Босфор-Дарданели й Суец, Проминули Червоне море й джибутське Джибуті – Ми в Аденській затоці, десь тут гуляє пі... рат, І не просто «десь тут», а конкретно на нашім маршруті. І не просто «на нашім маршруті», а в нашій каюті, Бо «Фаїну» уже оточив на своїх катерах. *** Що ти дивишся, мордо твоя безсоромна й зубата? П‘ять мільйонів схотілося за залізяччя оце? Постривай, на підході вже – «Нєустрашимий» і НАТО! Я ж тим часом погордливо плюну собаці в лице! *** «Як ти там поживаєш, далека і вільна Одесо-мамо? Не сказав би, що дуже скучив, але на екваторі терпне серце. Я хоч і не расист, та тепер наперед не люблю Обаму – Оберуть його там чи ні – та усі вони гади, здається...» *** Що, паскудо, іще не отримав омріяний викуп? Ну то й сам в тому винен – знайшов кого грабувати! З нас Росії боргів не вдається збити ні краном, ні криком, Тут же лиш – з автоматом якісь сомалійські пірати... *** Гей, чорнявий! Я чув, тебе кличуть Ахмедом? Що там чути? Коли вже додому поїдем? Знов нічого? Ех, знався б ти з нашим народом, Зрозумів би одразу, що тут не намазано медом. Дідько з ними, ходімо удвох потриндим за обідом, Поведінку твою ми іще обговоримо згодом... *** То й чому тобі, друже, в саванні твоїй не сиділось? Міг розводити вівці, а то й буйволи та верблюди, Полювати відважно на лева, слона, крокодила... Але ж ти, мабуть, теж захотів собі вибитись в люди. Хтось пішов у матроси (як я, хоч від моря не млію), В сомалійські пірати або ж у донецькі бандити... Я, друзяко, насправді чудово тебе розумію – Багатьом у цім світі потрібно платити кредити. *** Просолились на два сантиметри від поту чола, Без води скоро нам і піратам настане амба, Та зате подзвонила учора нам Карпачова, Загравала з піратом, прохала про «джамбо-джамбо». Не піддався Ахмед на відверті її загравання, Розповів їй, що краще для всіх візьме грошима. Й не тому, що найбільше в житті полюбляє money, А й тому, що три дні без води – то вже не мужчина. *** «Ну а в тебе там як, волелюбная мамо-Одесо? Що в країні, крім того, що влада – самі уроди? P.S. Я про вашого тут Аделаджу читав у пресі – Так повір, що не всі вони гади, поясню згодом...» *** Що ж, Ахмеде, ходімо, друзяко, покурим і вип‘єм, Слава Богу, хоч це нам нарешті привезли із суші. Чорт їх зна, що моя Батьківщина ізнову витне, Тож давай чимось втішимо в часі загублені душі. Прив‘язалась до нас ця «дружина-американка» І юристи із Лондона, геть загрузлі в корупції, – Ці у кризу одразу наклали оком на танки, Поки в Києві досі клаксонами бавляться ФУПівці... *** Чи ти віриш, Ахмеде, у те, що обіцяні гроші Припливуть, прилетять, приповзуть нам хоча б до Різдва? От і я... Тож давай, відкладай автомат, мій хороший, І пензлюй на Одесу! Витягуйте якір, раз-два! Там ми день, може, три, погуляєм з одеськими кицями, – І назад, до затоки Аденської колядувати! Врешті-решт, в Україні є теж непогана традиція – Коляднути мільйон і спокійно на волі гуляти! Пару років безжальне палюче єство Сомалі Обвіватиме бризом незламні наші мармизи. І колись у ранковій портовій одеській імлі Я повернусь додому. Лиш щойно завершиться криза...
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку |
|