 |
|
|||||
|
|
Украинская Греко-католическая церковь отметит 60-летие своей ликвидации акцией всепрощения Об этом заявил сегодня на пресс-конференции глава УГКЦ Любомир Гузар. Важливе значення у житті УГКЦ має 60-ліття трагічної дати, коли відбувся псевдосинод, на якому намагалися раз і назавжди ліквідувати УГКЦ — про це сьогодні під час прес-конференції повідомив глава УГКЦ Блаженніший Любомир Кардинал Гузар. «Цей псевдосинод відбувся 8-10 березня 1946 року, і був старанно підготовлений органами радянської влади, і відбувався з особистого рішення Сталіна, — розповів глава УГКЦ. — Він не мав і не має церковної важливості; це був синод скликаний і організований державними партійними органами Радянського Союзу; його не скликали владики УГКЦ. Цей псевдосинод мав на меті ліквідувати УГКЦ і втілити її в руську православну церкву, яка тоді була дозволена радянською владою». «Акт легальний сповнено, — наголосив Блаженніший Любомир, — відіграно цілий сценарій, але тому що це не мало канонічної підстави, і не відповідало потребам і бажанням нашої церкви, цей псевдосинод не зліквідував церкву, вона продовжувала існувати хоча й в особливих обставинах, зокрема, в обставинах підпілля, формальної зовнішньої незаконності. За його словами, єпископи в цей час уже були насильно усунені від своїх престолів та були ув’язнені. Як зазначив глава УГКЦ, священикам, присутнім на цьому ганебному синоді, була поставлена умова — або прийняти той формальний зовнішній акт приєднання до руської православної церкви, або бути покараним. Більшість священиків не прийняла цього синоду, тому УГКЦ продовжувала існувати. Цей факт мав дуже трагічні наслідки, бо багато людей та й церква в цілому змушені були йти у підпілля, прикривати свою приналежність. Багато людей були жорстоко покарані, навіть із застосуванням тортур. „Ми хочемо відзачити цей період в нашій історії, — розповів Блаженніший Любомир, — ми не прагнемо відзначити цей факт, бо він був ганебним, але приймаємо його як історичний момент». «Святкування відбуватиметься в особливий, але дуже конкретний спосіб, — зазначив Блаженніший Любомир Гузар. — По-перше, ми хочемо відбути акт прощення, тобто простити усіх тих, хто брав безпосередню участь у намірі ліквідації нашої церкви. Цим прощенням ми б хотіли поставити таку своєрідну крапку у цій історії. Ми не хочемо і не можемо її забути, але хочемо висловити акт прощення. По-друге, ми хочемо подякувати усім тим, хто протягом цього періоду залишилися вірними Христовій церкві, Католицькій церкві, незважаючи на переслідування. Також, ми хочемо відзначити і святкувати пам’ять тих, хто проголошений мучеником віри. По-третє, ми хочемо використати цей момент 60-ліття, щоб відкрити себе на співпрацю для об’єднання нашої церкви в майбутньому. Хочемо простягнути руку до наших православних братів. Дехто з них співпрацювали з радянською владою, інші — участі у цьому не брали, і самі були переслідувані, але хто б це не був, ми хочемо запросити усіх православних до співпраці”.
|
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|